Використання рухливих ігор, забав для активізації уваги та регулювання емоційного стану учнів

Використання рухливих ігор, забав для активізації уваги та регулювання емоційного стану учнів

ПЕРЕДМОВА

З раннього дитинства кожна людина має бути переконана в необхідності збереження і зміцнення власного здоров’я, дотримання здорового способу життя. Тільки поєднання розумової й рухової діяльності принесуть плоди всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Ігри є елементом людської культури. У системі фізичного виховання дітей вони посідають значне місце, так як сприяють фізичному розвитку дитини. Підкреслюючи виняткове значення ігрової діяльності для всебічного розвитку дітей, А. С. Макаренко  писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі».

Запропонований матеріал допоможе вчителям фізичної культури, початкових класів у підготовці до уроків, на яких, як відомо, необхідно систематично дбати про активізацію уваги учнів та регулювати їх емоційний стан з метою глибокого засвоєння програмового матеріалу та попередження перевтоми.

У посібнику представлені прості й доступні рухливі ігри та забави, для проведення яких не потрібно дорогого інвентаря та обладнання.

Новизна методичної розробки полягає в тому, що у запропонованому посібнику є спроба виділити із загального об`єму рухливих ігор, естафет, забав (класифікація яких в основному ведеться за віком учнів або за видом фізичних якостей, які вони розвивають) окремий вузький напрямок – це рухливі ігри та забави, які сприяють активізації уваги та регулюють емоційний стан юних спортсменів.

РОЗДІЛ 1

Рухливі ігри та забави – важливий засіб для активізації уваги та регулювання емоційного стану учнів

Відомо, що при стомленні, порушенні стійкої уваги, визваних високим темпом або одноманітним характером вправ, які виконують учні, включення рухливих ігор, забав в урок нормалізує працездатність дітей. Процес засвоєння технічних дій, виховання фізичних якостей знаходяться в прямій залежності від настрою учня, його захопленості. При виникненні в учнів негативних емоцій коефіцієнт корисної дії уроку значно зменшується.

Включення в нього нескладних ігор, не схожих по своїй руховій структурі, характеру м’язової діяльності на вправи, які до цього виконувались, сприяє виникненню в учнів позитивних емоцій. Переключення з одного виду діяльності на другий, елемент змагання, вільного вибору дій в грі дозволяє відкрити «друге дихання» для продуктивного продовження уроку  або відновлення частоти сердечних скорочень та зниження емоційного стану учнів у кінці заняття. При кваліфікованому застосуванні ігор під час проведення уроків фізкультури зацікавленість до них зберігається протягом всього відведеного часу.

В іграх та забавах, які застосовуються для активізації уваги і підвищення емоційного стану, як правило, відсутні великі фізичні напруження. Важливо точно визначити, коли настав час використати під час уроку гру. Іноді ігри та забави включають у підготовчу частину уроку, але більшість - у заключну частину для збереження хорошого настрою. Але можливе і незаплановане проведення ігор та забав в основній частині уроку.

Рекомендуються наступні ігри та забави: «Вітер і флюгер», «Жучок», «Заборонений рух», «Клас, струнко!», «Два стільці і мотузка», «День і ніч», «Розвідники і вартові», «Третій зайвий на прогулянці», «Вудочка», «Захист товариша», «Порожнє місце», «Капризна ноша», «Риболови», «Футбол всліпу», «Сидячі  жмурки», «Великий Могол».  Вони, звичайно, не вичерпують того багатого арсеналу ігрового матеріалу, який допомагає зосередити увагу учнів і оживити урок. Незважаючи на те, що перераховані вище ігри направлені на вирішення якого-небудь одного завдання (підвищення емоційного тонусу, активізації уваги і т. д.), потрібно мати на увазі, що кожна гра в більшій або меншій мірі впливає комплексно на учнів.

РОЗДІЛ 2

Методика проведення рухливих ігор, забав, які використовуються для активізації уваги та регулювання емоційного стану

Методика проведення рухливих ігор, забав, які використовуються для активізації уваги та регулювання емоційного стану, включає в себе загальноприйняті напрямки:

а)      підготовка до гри (вибір гри, підготовка місця для гри, підготовка інвентаря та обладнання, розміщення гравців, вибір ведучих);

б)      пояснення гри (оголошення назви, розповідь про роль кожного гравця, мету і хід гри, завдання ведучих і гравців, ознайомлення з правилами проведення);

в)      проведення гри (визначення умовного сигналу для початку гри, керування грою, спостереження за загальним станом і самопочуттям учнів);

г)      підсумки гри (своєчасність закінчення гри, підрахунок результатів, оголошення переможців, аналіз гри).

У методиці проведення рухливих ігор та забав для активізації уваги та регулювання емоційного стану є свої особливості, на які потрібно звертати увагу, а саме:

¾    точне визначення часу включення в урок ігор і забав, які застосовують для активізації уваги і підвищення емоційного стану (в підготовчу, основну чи заключну частину уроку);

¾    ігри та забави повинні бути не складні;

¾    ігри та забави повинні бути без великих фізичних навантажень;

¾    у вище вказаних іграх та забавах не завжди виявляють переможців;

¾    ігри та забави  повинні по своїй руховій структурі, характеру м’язової діяльності відрізнятись від уже раніше виконуваних на уроці вправ;

¾    іноді трапляється  незаплановане включення ігор та забав у хід уроку, яке повинне враховувати загальний стан та самопочуття учнів.

Орієнтований план-конспект уроку фізичної культури для учнів 6 кл.

     Тема: Легка атлетика.

     Завдання:     1)    Повторити вправи з малим м’ячем.

                            2)    Закріпити техніку метання на дальність та у ціль

                            3)    Сприяти розвитку швидкості і спритності під час проведення рухливих ігор, забав

     Інвентар і обладнання: м’ячі волейбольні, м’ячі тенісні, полегшений м’яч великого діаметру, магнітофон, свисток.

     Місце проведення: спортивна зала школи.

Хід уроку

№ з/п	Зміст основного навчального матеріалу		Дозу- вання	Організаційно-методичні вказівки
Підготовча частина уроку			14хв
1.	Організація учнів до уроку, шикування в одну шеренгу, вітання.		0,5 хв
2.	Мотивація навчальної діяльності, повідомлення завдань уроку, інструктаж з П. Б.		2 хв	Мотивуючи майбутню діяльність учнів на уроці, вчитель оголошує завдання уроку
3. 3.1 3.2	Повторення організувальних вправ. Виконання команд: «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!». Повторення маршової ходьби з піснею «Герої спорту» та перешикування із колони по одному в колону по двоє поворотом в русі.		3хв 3 р. 2 хв	Звертати увагу на поставу учнів. Учитель контролює синхронність повороту учнів у ліву сторону при перешикуванні.
4. 4.1 4.2 4.3 5. 5.1 5.2 5.3 5.4 5.5 5.6 5.7 5.8	Повторення рухливої гри «Квачі з м’ячем». Підготовка до гри. Пояснення і проведення гри. За бажанням учнів вибирають «Квача». Йому дають волейбольний м’яч, і за сигналом учителя він намагається догнати когось із гравців і доторкнутись до нього м’ячем. Цей гравець зупиняється, піднімає над головою м’яч і голосно каже: «Я квач», гра продовжується. Підведення підсумків гри. Повторення комплексу вправ з малими м’ячами. Підкинути м’яч і спіймати двома руками. Підкинути м’яч вгору і, поки він летить, плеснути в долоні 3 р. і спіймати його. Підкинути м’яч, повернутись на 360° і спіймати його.            Підкинути м’яч вгору правою рукою під витягнутою вперед лівою і спіймати знову правою. Стійка – ноги нарізно, нахилитись вперед, кинути м’яч між ногами назад-вгору, повернутись і спіймати м’яч. Стійка – ноги нарізно, руки в сторони, покласти м’яч на долоню лівої руки і перекинути його над головою із лівої руки в праву і навпаки. Кинути м’яч у стінку і спіймати його з відскоку двома руками, однією рукою. Стійка спиною до стіни, ноги нарізно. Нахиляючись вперед-вниз, кинути м’яч між ногами в стінку, випрямитись і, повернувшись на 180°, спіймати м’яч.		3хв 0,5 хв 0,5 хв 5,5хв 4 р. 4 р. 4 р. 4 р. 4 р. 4 р. 8 р. 4 р.	Під час гри «Квач» гравці рухаються тим способом, який вказує вчитель: ходьба; ходьба на носках; ходьба на п’ятках; ходьба приставним кроком;  бігом. Спосіб пересування змінюють за сигналом вчителя приблизно через кожні 20 сек. При ловлі м’яча руки повинні бути складені чашечкою.
Основна частина уроку			28 хв
1.	Сприяння розвитку швидкості та спритності, повторення техніки метання малого м’яча під час проведення рухливих ігор.		28хв
1.1 1.1.1 1.1.2	Підготовка до проведення рухливих ігор. Вибір двох капітанів та гравців у команди. Перешикування, роздача інвентаря.		4 хв 2,5 хв 1,5 хв	Учні використовують лічилки, наприклад: -Тікав заєць через міст, Довгі вуха, куций хвіст. А ти далі не тікай, рахувати починай. Раз, два, три – вийдеш ти.
1.2 1.2.1 1.2.2 1.2.3 1.2.4 1.2.5	Пояснення і проведення рухливих ігор. Рухлива гра «Падаючий м’яч»: Гравці двох команд стоять один напроти одного у шеренгах на відстані 5 м.  У гравців першої команди в руках малі м’ячі. За сигналом вчителя вони підкидають вгору на 4-5 м м’ячі і відходять назад, а гравці другої команди біжать на їх місце і ловлять їх, не даючи їм впасти на підлогу. Якщо м’яч впав, то команді нараховують штрафне очко. Потім команди міняються місцями. Перемагає команда, у якої менше штрафних очок. Рухлива гра «Квачі маршем»: Дві команди знаходяться на протилежних кінцях спортивної зали за своєю лінією. За сигналом вчителя одна з них рухається вперед, взявшись за руки. Коли гравці підійдуть до лінії старту суперника на відстані 3-5 м, за сигналом вчителя вони повертаються і біжать за свою лінію старту, гравці з другої команди ловлять їх. Потім функції команд міняються. Виграє команда, яка піймала більше гравців за 4 перебіжки. Рухлива гра «Снайпери»: Розміщення команд, як і в попередній грі.  У руках першої команди тенісні м’ячики. На однаковій відстані між командами на підлозі лежать волейбольні м’ячі (ціль). За сигналом вчителя гравці першої команди кидають м’ячики в ціль. За кожне влучення у волейбольний м’яч нараховується одне очко. Потім вправу виконує друга команда. Перемагає команда, яка набере більше очок. Рухлива гра «Кидок з відскоком». Розміщення команд, як і в попередній грі. У руках гравців першої команди тенісні м'ячики. За сигналом вчителя вони по черзі виконують розбіг до центральної лінії і звідти метають м'яч у стінку, яка знаходиться за спиною другої команди. Місце падіння кожного м’ячика, який відскочив від стіни, позначають крейдою. Потім аналогічно вправу виконують гравці другої команди. Перемагає команда, у якої більша кількість позначок падінь м’ячика знаходиться за центральною лінією. Рухлива гра «Веселий волейбол»: Учні грають у волейбол за звичайними правилами, але з трьома поправками: 1.      використовується полегшений м’яч великого діаметра; 2.      кількість дотиків до м’яча не обмежується; 3.      подача м’яча виконується з відстані 3 м від стіни		24 хв 3 хв 4 хв 4 хв 5 хв 6 хв	Вчитель нагадує учням про положення ніг при виконанні метання м’ячика. Вчитель звертає увагу учнів на траєкторію польоту м’яча при метанні, вона повинна бути не менше 45°
1.3	Підведення підсумків проведених рухливих ігор, підрахунок результатів, оголошення переможців.		2 хв
Заключна частина уроку			4 хв
1. 2. 3.		Шикування класу в одну шеренгу, гра «заборонений рух». Підбиття підсумків уроку, відповіді вчителя на запитання учнів. Оголошення і пояснення домашнього завдання: -          робота над вправами з малим м’ячем; -          повторити техніку метання на дальність та в ціль.	2 хв 1 хв 1 хв	Учні за розпорядженням вчителя вибирають правильний інтервал. Учитель відзначає кожного учня. Учитель наголошує учням про те, що виконання домашнього завдання з інших предметів потрібно чергувати з виконанням фізичних вправ.

РОЗДІЛ 3

Рухливі ігри та забави які використовують для активізації уваги та регулювання емоційного стану учнів

3.1  Рухливі ігри

1.      Вітер і флюгери

Учитель з’ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, потім пропонує їм таку гру. Учитель – «вітер», учні - «флюгери». Коли вчитель каже: «Вітер дме з півдня», «флюгери» повертаються на південь і витягують руки вперед(долоні разом). Коли вчитель каже: «Вітер дме зі сходу» - «флюгери повертаються на схід. Якщо вчитель каже: «Буря» - «флюгери обертаються на місці,  «штиль» - усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто не припустився помилок.

2.      Два стільці і мотузка

Двоє учнів сідають на стільці спиною один до одного. За сигналом кожний із них біжить якомога швидше вліво, оббігає стільці , повертається до свого стільця, сідає на нього і витягує мотузку, яка лежить під стільцями на підлозі. Перемагає той, хто витягне її швидше.

3.      День і ніч

     На відстані 2-3 кроків у центрі майданчика креслять дві паралельні лінії. Із двох боків від них на відстані 15-20 м креслять лінії «будинків». Дітей розподіляють на дві команди, які стоять на лініях у центрі майданчика, повернувшись спиною одна до одної. Одна команда називається «День», друга - «Ніч». За сигналом учителя «День!» команда «Ніч» втікає у свій «будиночок» а команда «День» наздоганяє їх. Спійманих дітей рахують, а потім вони стають на свої місця. Гра триває, щоразу вчитель рахує спійманих дітей у кожній команді. Ловити дозволяється лише до лінії «будиночка». Перемагає команда, у якої більша кількість спійманих гравців суперника.

4.      Жучок

     Грають переважно хлопці. Гравець стає спиною до інших і прикладає одну руку до вуха, другу - за спину. Решта гравців шикуються за ним. Хтось б’є його по руці. Коли той повертається, усі піднімають угору великий палець і гудуть, як жуки. Якщо гравець угадає, хто його «вкусив», той стає на його місце, якщо ні - гра починається спочатку.

5.      «Заборонений рух»

     Гравці стають у коло на відстані витягнутих у боки рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі». Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників-гравців помилиться, той робить крок уперед або штрафується. Гра триває.

6.      «Золото»

Гра полягає в тому, щоб відшукати річ, заховану одним із гравців. Учасники гри сідають у рядок на лаві й складають руки човником. Той, хто ховає річ (це може бути листочок, стеблинка тощо), тримає її між долонями, просуває свої складені долоні між долоні інших дітей і каже:

«Я золото хороню, хороню

у батюшки в терему, в терему!»

i залишає непомітно цю річ у чиїхось руках. Інший гравець має вгадати, у кого вона схована. Проходячи вздовж ряду, каже: «І ти рай, і ти рай, а ти віддай». Якщо вгадає, то сідає на місце того, у кого була схована річ, а той встає і виконує його обов'язки. Якщо ж тричі поспіль не знайде, то його женять. Той, хто сховав, призначає йому наречену. Гра повторюється.

7.      «Захист товариша»

     Гравці шикуються в коло на відстані витягнутих рук, їм дають волейбольний м’яч. В середині кола знаходяться двоє ведучих. Один з них захищає другого від попадання в нього м’ячем. Якщо це не вдається і в ведучого попадуть м’ячем, то обидва міняються місцями з тим, хто попав у ведучого, і з тим, кого він вибере собі в захисники. Гра продовжується.

8.      «Карлики і велетні»

     Учні стають у коло чи шеренги. Один з них - ведучий (учитель). Якщо він скаже«велетні», учні повинні стати на носки і підняти руки вгору, а якщо«карлики» - усі мають присісти на впoчіпки і покласти руки за голову. Хто помилиться, стає ведучим. Учитель називає учнів, які під час гри були уважними і жодного разу не помилялися.

9.      «Клас, струнко»

     Гравці стоять в одній шерензі. Учитель подає стройові (організуючі) команди. Учні повинні виконувати команди вчителя тоді, коли вчитель скаже слово«клас». Якщо вчитель не сказав цього слова, учні команди не виконують. Учень, який припустився помилки, виконує один крок уперед і продовжує гру. Перемагають гравці, які були найуважнішими і залишились на своїх місцях.

10. «Котики»

     Гра розпочинається, коли один гравець затискує в руці невеликий предмет(кубик, м'ячик) і піднімає стиснутi кулаки вгору, примовляючи:

«Ці-ці, ці-ці,

У якій руці?

Поїхав до млина,

Мельника нема

Ці-ці, ці-ці,

У якій руці?»

Одні гравці вказують: У цій! Інші: У цій! Він розтуляє один кулак: Є! А тоді другий кулак: Нема! Хто вгадав, той виходить a решта вгадує вдруге. Коли вже залишиться хтось один, що вгадує, то хай не помиляється. Як не вгадає, буде «котиком». А коли вгадає, то «котиком» стає той, хто загадував. Йому зав’язують очі, виходить на середину майданчика.Усі інші стоять довкола, і кожний, не називаючись, каже, якою він буде квіткою: трояндою, мальвою, кульбабою, жоржиною, геранню, проліском, ведмежим вухом, майором, царською борідкою, червоною рутою…

«Котикові» необхідно здогадатися і запам'ятати, хто самеі якою квіткою назвався, щоб потім не помилитися. Він починає лічити, вказуючи по черзі на себей на тих, що в колі перед ним:

«Біг котик

Через плотик,

В річку впав

I мало не пропав»

«Котикові» дозволяється лічити так, щоб останнє слово випало на когось із тих, хто в колі. На кого випаде, той виходить уперед і каже, якого кольору квітка, що її назву він узяв собі. «Котик» називає квітку. Якщо скаже правильно, то коло на одного зменшиться. А як помилиться, то «квітка» стане на своє місце у коло. «Котик» далі лічитиме, поки всіх відгадає.

11.  «Перепілочка»

     Це пісенна гра. Дівчатка стають у коло і беруться за руки. У центрі присіла одна дівчинка.Коло поволі рухається, і дівчатка співають:

А в нашої перепілки та голівка болить.

Приспів: тут була, тут була перепілочка.

Дівчина, що виконує роль«перепілки», береться за голову. I далі виконує рухи, про які співають подруги.Після кожного рядка виконують приспів:

А в нашої перепілки підошовки болять,

А в нашої перепілки та животик болить.

А в нашої перепілки та віченьки болять,

А в нашої перепілки вушка болять,

А в нашої перепілки та старий чоловік,

А в нашої перепілки молодий чоловік.

Перепілка танцює.Потім кланяється комусьіз дівчат, яка стає«перепілкою».

12.  «Піжмурки»

Насамперед визначають, кому жмуритись, а кому ховатись: один із гравців сідає на землю і виставляє коліно, на яке всі гравці кладуть по одному пальцеві, той, що сів, кладе свій палець і каже:

Котилася торба

З великого горба,

А в тій торбі -

Хліб, паляниці,

Кому доведеться,

Тому і жмуриться.

На чий палець упаде останнє слово, той і повинен ховатись. Так проказують ці слова, поки не залишиться один гравець, який і має жмуритися. Останній у цій лічбі закриває обличчя та очі руками. Усі ховаються. Той, хто журиться, запитує: «Чи вже?» Коли ж не почує відповіді, починає шукати. Кого першого знайде, той і жмуриться.

13.  «Пташка в клітці»

     Діти, ходячи навколо«пташки», що стоїть непорушно із зав'язаними очима, тричі промовляють: «Пташко, пташко, коли з клітки в небо злетиш?» Потім усі зупиняються, і один з гравців запитує: «Пташко, пташко, вгадай, хто відчинить твою клітку?» Кого«пташка» впізнає по голосу, той і займає її місце.

14.  «Пусте місце»

     Гравці, за винятком ведучого, шикуються в коло в півкроку один від одного і кладуть руки за спину. Ведучий – за межами кола, торкається до кого-небудь із гравців і після цього біжить у зворотньому напрямку по колу. Гравець, до якого він доторкається, біжить в протилежну сторону, стараючись швидше ведучого прибігти на своє місце. Зустрівшись на шляху, гравець і ведучий вітаються (подають один одному руку). Ведучим залишається той, хто не встиг зайняти вільне місце.

15.  «Світлофор»

     Учні шикуються в колону по одному і повільно біжать навколо майданчика. Якщо вчитель показує жовтий світлофор (жовтий кружечок) – учні переходять на ходьбу. Якщо зелений – учні продовжують біг, якщо червоний – учні зупиняються. Зупинитись потрібно так, щоб не штовхнути товариша попереду. Хто під час гри неуважний, той стає замикаючим.

16.  «Слухай сигнал»

     Учні шикуються в колону по одному і ходять по залу(майданчику). Вчитель раптово подає сигнал (свисток), за яким діти повинні негайно зупинитись. Якщо він подав сигнал двічі, діти продовжують іти вперед, якщо тричі, починають бігти в колоні по одному і т. д. Той, хто помиляється, стає в кінці колони.

17.  «Снайперська ходьба»

     У центрі майданчика крейдою креслять мішень - п'ять концентричних кіл(радіус внутрішнього 25-30 см, кожного наступного - відповідно на 25-30 см більший). Цифри 5, 4, 3, 2, 1 на мішені від центра назовні відповідно вказують на кількість очок. Гравці визначають кроками відстань від стартової лінії до мішені. Потім по черзі кожному гравцеві зав'язують очі. Він намагається пройти визначену кількість кроків і набрати очки. Перемагає той, хто набирає найбільше очок. У гру можна грати командно.

18.  «Тиша»

Учні йдуть по майданчику в колону по одному й декламують уривок з дитячої пісні «Тиша біля ставка»:

Тиша біля ставка,

Не колишеться вода,
Не шумить очерет,

Засинайте, малята!

Після останніх слів учні зупиняються, присідають, опускають голову і затуляють очі. У такому положенні вони мають перебувати 0,5-1xв, дотримуючись повної тиші(забороняється ворушитися, розмовляти, сміятися). Хто порушить ці вимоги, програє і стає в кінець колони. Гра триває.

19.  «Уважні сусіди»

     Учитель ходить усередині кола. Зупинившись біля якогось гравця, каже: «Руки». Гравець, до якого звернувся вчитель, стоїть спокійно. Гравець, що стоїть праворуч від нього, піднімає праву руку, а той, що стоїть ліворуч, ліву руку. Якщо хто-небудь із трьох гравців помилився, то вибуває з гри або робить три кроки назад.

20.  «У річку, гоп!»

     Дві шеренги стають одна проти одної на відстані 3-5 м. Учитель подає команду:

У річку гоп! - усі стрибають вперед.

На берег гоп!- усі стрибають назад.

     Часто вчитель повторює однакову команду кілька разів. У такому випадку всі залишаються на місці.

21.  «Чий віночок кращий»

Учнів об’єднано у дві групи. Кожна з них утворює коло. На слова або пісню вчителя:

Візьмемось за руки

Підемо на луки,

Там сплетем віночок,

Станемо в таночок.

Учні беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні слова зупиняються, піднімають руки. Учитель у цей час продовжує:

Чий найкращий вінок,

Той і піде у танок.

Після цих слів учні швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Учитель зазначає, у якому колі учні швидко поклали руки на плечі й додержуються форми кола. Ці діти танцюють під будь-яку мелодію, а решта плеще їм у долоні. Гра триває.

3.2. Забави

1. «Вдвох на трьох ногах»

     Змагаються декілька пар гравців. В кожній парі гравці стать боком один до одного і кладуть один одному руки на плечі. Помічники зв’язують їм ноги (праву ногу одного гравця з лівою другого, в одному місці – нижче колін). По сигналу вони біжать до фішки і повертаються до лінії старту. Перемогу здобула пара, яка виконала завдання першою.

2. «Біг з кулькою»

     Умови цієї забави аналогічні попередній («Вдвох на трьох ногах»), тільки два гравці беруться за руки, їм на плечі кладуть м’яч великого розміру (або повітряну кульку) так, щоб кожній з них міг підтримати його головою (один з правого, а інший з лівого боку). У такому положенні вони повинні фінішувати. Якщо м’яч упаде, гравці розпочинають свій шлях спочатку.

3.      «По штучній доріжці»

     У змаганнях одночасно можуть приймати участь 3-4 гравці. Кожний із них отримує по 4 дощечки і кладе їх на підлогу. Ставши ногами на 2 дощечки, гравець повинен нахилитись, підняти з підлоги дві інші, покласти їх перед собою і перейти на них, потім підняти дощечки, які звільнились, і знову їх покласти перед собою. Так потрібно дійти до фішки (6-8 м) і таким же чином повернутись назад. Перемагає той, хто зробить це першим.

4.      «Збери по одному»

      Три-чотири гравці стають біля лінії старту. Перед ними на підлозі намальовано коло (диаметр 20 см). Попереду кожного гравця кладуть 8-10 кубиків (камінців). Перший на відстані 1 м від лінії старту, другий - 2 м і т.д. (інтервал в 1 м).За сигналом гравці біжать, беруть перший кубик, вертаються і кладуть його в коло, потім біжать за другим, третім і т.д. Перемагає той, хто перший принесе всі кубики (камінці).

5.       «Рибалки»

     На землі ставлять декілька гімнастичних булав(фішок). По кількості булав потрібно виготовити дерев'яні вудки (палиці довжиною 100-150 см і на тонких мотузочках прив’язати до них проволочні кільця). Завдання кожного - тримаючи в одній руці вудку, закинути кільце на головку булави.

6.      «Пронеси, не розлий»

     Перед гравцями ставлять перевернуті гімнастичні лави. Гравці, один за другим беручи в кожну руку по кружці з водою, повинні пройти по планці гімнастичної лави, не розливши води. Той, хто втратить рівновагу чи розіллє воду, вибуває із гри.

7.      «Футбол "всліпу"»

     Попереду гравців на відстані 5-6 м кладуть на підлогу футбольні м'ячі. Гравцям зав'язують очі, пропонують зробити повний оберт кругом і потім підійти до м'яча та вдарити по ньому ногою. Хто поцілить по м'ячу, той і переміг.

8.      Між полінами

     На землю ставлять декілька полін (булав, фішок). Гравець повинен запам'ятати їх розташування і з зав'язаними очима пройти між ними так, аби не зачепити їх.

9.      Сидячі жмурки.

     Перед тим, як зав'язувати "жмурці" очі, кожен із гравців стає на те місце, яке він протягом гри не має права залишити. Вчитель зав'язує "жмурці" очі, повертає його на 360°, щоб збити з орієнтирів, після чого він починає шукати гравців.
Гравці можуть змінювати положення(ставати на коліна, сідати і т.д.) для того, щоб обдурити "жмурку", але вони завжди повинні або рукою, або ногою торкатись вибраного ними на початку гри місця. "Жмурка" повинен назвати ім’я того, кого він спіймав.

Підсумки

Використання рухливих ігор та забав на уроках фізичної культури має важливе значення в розв`язанні оздоровчих, освітніх і виховних завдань важливо, щоб рухливі ігри, естафети, забави на уроках відповідно поєднувалися з іншими вправами. Після значного навантаження (виховання швидкості, сили, витривалості) необхідно включати в план проведення уроку ігри, які сприяють відновленню, зменшують частоту сердечних скорочень, регулюють емоційний стан учнів.

Практика показує, що на рівень зацікавленості учнів запропонованим матеріалом позитивно впливає включення в хід уроку українських народних ігор, проведення вікторин, конкурсів.

Обовя`зково потрібно проводити бесіди, які сприяють фізкультурній освіті школярів. При цьому вчитель повинен бути прикладом для школярів в дотриманні здорового способу життя, бажано займатись на уроках з учнями у спортивній формі.

Підсумовуючи все вище викладене, можна висловити надію, що запропонований матеріал допоможе спеціалістам зробити уроки фізичної культури цікавими, веселими, пізнавальними.

Список використаних джерел

1)      Былеева Л.В. Подвижные игры: учебное пособие для институтов физической культуры / Былеева Л.В., Коротков И.М.- М. : ФИС, 1982.

2)      Былеева Л.В., Григорьев В.М. : Игры народов СССР – М. : Физкультура и спорт, 1985.

3)      Вільчковський Е.С. Рухливі ігри в дитячому садку / Вільчковський Е.С. К. : Радянська школа, 1989.

4)      Демчишин А.П. Рухливі і спортивні ігри в школі: посібник для вчителя / Демчишин А.П., Артюх М.М., Демчишин В.А., Фалес Й.Г. – К. : Освіта, 1992.

5)      Жуков М.Н. Подвижные игры: учебник для студентов педагогических вузов / Жуков М.Н. – М. : Академия, 2002.

6)      Коротков И.М. Подвижные игры в школе: в помощь учителям физической культуры / Коротков И.М. – М. : Просвещение, 1979.

7)      Кругляк О.Я. Рухливі ігри та естафети в школ: посібник для вчителя /

Кругляк О.Я. – Т. : Підручники і посібники, 2011.

8)      Народні ігри та забави: методичні рекомендації / (уклад Г.В. Воробей). – К. : ІСДО, 1995.

9)      Махов В.Я. Теорія і методика навчання рухливих і спортивних ігор: Навчально – методичний посібник Махов В.Я. – К. : ІЗМН, 1996.

10)  Минскин Е.М. Игры и развлечения в группе продленного дня. Пособие для учителя – М. : Просвещени, 1983.